Клінічний випадок: кондилярна гіперплазія

размещено в: События | 0

Кондилярна гіперплазія (КГ) — це захворювання кісткової тканини, що характеризується надмірним та посиленим ростом, в більшості випадків, одного виросткового відростка нижньої щелепи. Даний стан проявляється у вигляді прогресуючої асиметрії обличчя, при якій збільшується половина ураженої частини нижньої щелепи, підборіддя, при цьому, зміщується в протилежну сторону та визначається порушення оклюзії у вигляді перехресного або відкритого прикусу. В ряді випадків ситуація ускладнюється тим, що верхня щелепа адаптується до змін нижньої таким чином, що оклюзійні порушення нівелюються шляхом посилення деформації обличчя

Кондилярна гіперплазії немає чітко визначеної етіології. Вона проявляється в більшості випадків у осіб в підлітковому віці коли ріст організму знаходиться на піку. Статистика говорить про те, що у жінок дана патологія зустрічається частіше, ніж у чоловіків. Серед можливих етіологічних чинників виділяють наступні : ендокринні порушення (наприклад пов’язані із інсуліноподібним фактором росту [IGF]), метаболічну гіперактивність, травму, артроз і генетичну схильність.

На даний момент загально визнаний алгоритм діагностики КГ передбачає:

виявлення та оцінку ступеню деформації кісток обличчя (основний метод діагностики після клінічного обстеження — комп’ютерна томографія);

визначення активності метаболічних процесів в уражених ділянках нижньої щелепи (сцинтіографія, РЕТ-СТ);

вивчення оцлюзійно-артикуляційних порушень;

віртуальне планування оперативного втручання.

Після обстеження визначаються з лікувальною тактикою. Лікування переважно хірургічне, але часто потребує предопераційної ортодонтичної корекції. План лікування повинен враховувати ступінь асиметрії, вік пацієнта та активність росту. У разі наявності ознак активного метаболізму в ділянці виросткового відростка та прогресування деформації на першому етапі традиційно проводять кондилектомію, мета якої — видалення ділянок активного роту щелепи. На наступному етапі вдаються до ортогнатичної хірургії — втручання, направленого на корекцію прикусу та зовнішнього вигляду обличчя. У випадках рецедивів або вторинного деформуючого артрозу ураженої суглобової голівки, проводять кондайлектомію з одномоментним заміщенням суглоба двокомпонентним ендопротезом. Уникнення операцій в ділянці суглобової голівки можливе лише у випадках виключення надмірної метаболічної активності зон росту нижньої щелепи

Подібний клінічний випадок ми спостерігали в Центрі щелепно-лицевої хірургії та стоматології КОКЛ. Пацієнт 32 р., звернувся зі скаргами на деформацію обличчя, яка прогресувала протягом останніх 5 років. Зі слів пацієнта жодних травм в ділянку обличчя не отримував, загально-соматичні, специфічні хвороби заперечує, в родинні це перший випадок такого захворювання. Після проведення сцинтіографії констатовано відсутність ознак активного росту ділянок нижньої щелепи. Вибрано тактику лікування, а саме – площинна двостороння остеотомія нижньої щелепи та остеотомія верхньої щелепи за Ле Фор І. З метою відновлення естетичного вигляду обличчя додатково проведено остеотомію гіпертрофованого кута нижньої щелепи з боку ураження.

 

Мал.1. КТ при консультації

Мал.2. Планування ортогнатичної операції

Мал. 3. Стан після оперативного втручання.

Мал.4. Сцинтіграфія

Зазначений підхід дозволив відновити симетрію обличчя, покращити прикус, а відповідно підвищити якість життя пацієнта. При цьому всі операцтивні втручання проводились з порожнини рота, тобто уникаючи жодних зовнішніх розрізів, а час післяопераційної реабілітації склав близько 4-5 діб.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *